- 03.07.2025
- Posted by: karina
- Category: Без категорії
Протягом багатьох років 1С була домінуючою платформою для бухгалтерського та управлінського обліку на українському ринку. Тисячі компаній — від малого бізнесу до великих холдингів — використовували її як єдиний цифровий інструмент. Але в умовах, що змінюються — технологічно, політично й економічно — залежність від неї перестає бути перевагою і стає ризиком. Нижче — причини, чому українським компаніям варто серйозно замислитися про перехід на більш сучасні та незалежні рішення.
Особливо це стосується власників і акціонерів. ERP — це не просто облік. Це стратегічний актив, який або прискорює розвиток бізнесу, або стримує його. Сучасна ERP — це як ядерний реактор: один раз правильно запущений, він забезпечує безперервний поступальний рух бізнесу. Це «цифровий вічний двигун», який працює навіть тоді, коли власники зайняті іншими справами.
Компанії зростають тоді, коли приймають правильні рішення. А правильні рішення неможливі без точної інформації. Вся історія успішного бізнесу — це історія управлінських виборів. Спочатку — інтуїтивних, потім — заснованих на досвіді, і зрештою — підтверджених цифрами. Коли компанія виходить за межі стартапу, її керівництво критично потребує не лише бухгалтерської звітності, а й реальної картини бізнесу: де заробляє, де втрачає, куди інвестувати, якою є ціна помилки.
Саме тут зріла ERP стає ключовим активом. Вона перетворює дані на інформацію, інформацію — на розуміння, а розуміння — на дії. Без такої системи керівник або тоне в мікроменеджменті, або втрачає контроль.
1. Примітивна фінансова підсистема і відсутність глибокої логіки обліку
Фінансовий облік у 1С побудований на застарілій логіці радянських часів — одна строка на транзакцію: дебет, кредит, сума. Немає чіткої подійної моделі, немає можливості створення багатовимірної аналітики на рівні рухів. У системах західного класу (Oracle, SAP, Microsoft) транзакція фіксується як набір подій із повним розшифруванням, прив’язкою до бізнес-процесу, деталями контрагента, договору, аналітики.
Це бухгалтерія з нашарованою логікою, а не повноцінна система управління підприємством.
Один із наших клієнтів висловився так: «Де 1С — там немає обліку. І де 1С — там обов’язково хтось цим користується.»
2. Відсутність ERP-стратегії, слабкий зв’язок між модулями, кастомізація замість процесів
Це не ERP у західному розумінні. У 1С немає наскрізних бізнес-процесів. Модулі інтегруються вручну — часто через «обробки» або власний код. У результаті:
- кожен проєкт — це унікальний «зоопарк» конфігурацій,
- оновлення ламають логіку,
- складно впровадити контроль, BI, workflow,
- масштабування потребує постійних доопрацювань.
Замість розвитку процесів компанії «латають дірки» кастомізацією.
3. Політичні та санкційні ризики
1С — це російська технологія. Продукт пов’язаний з юрисдикцією, що перебуває під санкційним тиском. На тлі посилення міжнародної ізоляції та глобальних ризиків:
- може бути введено заборону на використання технологій із підсанкційних країн;
- у разі масової відмови та ажіотажного попиту на альтернативи, перехід буде складним, дорогим і тривалим;
- найпередовіші компанії вже сьогодні готуються до переходу, аби не опинитися в черзі в останній момент.
Очікування може обернутися втратою часу, грошей і контролю над бізнесом.
4. Обмежена інтеграція та замкнута логіка
Технічно 1С підтримує базові API та інтеграції, але на практиці:
- відсутні готові коннектори до міжнародних CRM і BI-систем,
- будь-яка інтеграція вимагає «обробок» та ручного супроводу,
- архітектура орієнтована на ізольоване використання, а не на єдину цифрову екосистему.
Це суперечить сучасним підходам до цифрової трансформації, де важливими є:
- відкриті протоколи,
- масштабованість,
- плавна інтеграція з зовнішніми сервісами.
У результаті будь-яке розширення за межі логіки 1С стає дорогим і нестабільним проєктом.
5. Кадри вирішують усе: дефіцит компетенцій, вузьке мислення та підміна цілей
За кожною системою стоять люди. Можна придбати будь-яку ERP — питання в тому, хто з нею працює. У випадку з 1С ми маємо парадокс: вона настільки примітивна, що не потребує кваліфікованих спеціалістів. У результаті:
- Спеціалісти формуються в замкнутій логіці: «проводки зійшлися — звіт зданий».
- У мисленні домінує бухгалтерія, а не управління.
- Управління підмінене фіксацією фактів, контроль — звіркою, планування — копіюванням минулого.
Це критично. Бо справжня система управління бізнесом — це не про податкову звітність. Це про:
- Сценарне планування
- Оцінку ризиків
- Фінансове моделювання
- Cash-flow та P&L за напрямами
- Управління за KPI, а не за відчуттями
Але 1С і вся екосистема навколо неї таких завдань не ставить. І відповідно — таких компетенцій не формує.
Власнику важливо усвідомити: якщо ваші фінансисти «не люблять Excel», не вміють будувати моделі і не знають, що таке driver-based budgeting — це означає, що система не розвиває людей. А без людей, які вміють управляти — жодна цифровізація не виведе бізнес уперед.
Сильна ERP — це не тільки про систему. Це про людей, яких вона формує.
Якщо ваша система формує лише «проводки» — вона тримає вас у минулому.
Висновок:
1С працює — поки ви не хочете розвиватися.
Але якщо ви плануєте масштабуватися, виходити на нові ринки, інтегруватися з міжнародними системами, керувати бізнесом на основі аналітики — а не ручних звірок — 1С стане обмеженням, а не опорою.
Українським компаніям час зробити стратегічний вибір на користь відкритих, гнучких і визнаних у світі ERP-систем.
Oracle, SAP, Microsoft, Odoo, IBM, Infor — це не просто модні бренди. Це шлях до зрілості, прозорості та зростання.